Цього року планетологи заявили про відкриття 5000 різноманітних екзопланет. Серед них є скелясті суперземлі, схожі на нашу домівку, є газові гіганти, як Юпітер, є крижані гіганти, такі як Нептун, а є дивовижні, та одночасно жахливі розпечені планети, аналогів яким немає в нашій Сонячній системі. Навіть, Меркурій недостатньо гарячий у порівнянні з цими пекельними планетами. Про одну із таких планет сьогодні і піде мова.
Сузір’я Рака – одне із пересічних сузір’їв. А його тьмяна “клешня” і поготів навряд чи зацікавить вас.
Але насправді там є дуже цікава зоря, яка має назву П’ятдесят п’ята Рака А (Ей), або просту назву Коперник.
Насправді це подвійна система, що складається з жовтого карлика 55 Рака A (П’ятдесят п’ята Рака Ей) і слабкого червоного карлика 55 Рака B (п’ятдесят п’ята Рака Бі).
55 Рака А розташована від Землі на відстані всього 40 світлових років, тому її можна спостерігати неозброєним оком. Як і наше Сонце, вона відноситься до спектрального класу G8V. Її маса також близька масі Сонця, а зоряна величина 5,95. При цьому світність зірки складає всього 0,6 сонячної.
Американські астрономи використовували доплерівський метод, вимірюючи швидкість, з якою 55 Рака А віддаляється від нас. Вивчаючи періодичні зміни швидкості зірки, американські астрономи виявили п’ять екзопланет, що обертаються навколо жовтого карлика та утворюють систему.
Завдяки тому, що зірка та планети насправді обертаються навколо загального центру мас, ця швидкість коливається. Коли зірка віддаляється, її колір зміщується в червону частину спектра, а коли наближається – в блакитний.
Але підтвердити існування змогли лише для однієї планети. У телескоп вдалося спостерігати її транзит диском материнської зірки. У момент проходження планети інтенсивність світіння зорі знизилася майже вдвічі.
Річ у тім, що з п’яти планет системи тільки Янссен проходить між зорею і нами. Це означає, що орбіти решти не лежать в одній площині з нею.
Астрономи вважають, що Янссен утворилася на віддаленішій орбіті. Але потім сила тяжіння зорі перенесла її на більш стабільну близьку орбіту. Це дуже незвично з огляду на те, що в Сонячній системі всі планети обертаються майже в одній площині.
Приблизні розрахунки говорять про те, що відкриті 4 екзопланети є газовими гігантами на кшталт Юпітера, або Сатурна.
Інтерес представляє газова планета 55 Раку F (еф). Її маса дорівнює половині маси Сатурна, а відстань до зірки така сама, як у Венери.
Але світність у 55 Рака А вдвічі менша за сонячну. Тому планета знаходиться в так званій зоні життя, а не розжарена, як Венера. У таких умовах вода може існувати в рідкому стані, а значить, можливе життя. Не обов’язково на самому газовому гіганті. Така планета може мати безліч різноманітних супутників з океанами, як, наприклад, Європа.
6 липня 2003 року до зірки 55 Рака А за допомогою радіотелескопа РТ-70, що знаходиться в Євпаторії (Україна), радіоастрономи відправили послання, яке вони назвали Cosmic Call.
Можливі цивілізації у цій системі отримають меседж у травні 2044 року. А відповідь (якщо така буде) ми отримаємо аж наприкінці 21 століття.
Але сьогодні ми будемо говорити про іншу планету.
Це 55 Рака е (п’ятдесят п’ята Рака і), яка отримала назву Янссен, а призвісько Пекельна.
У діаметрі вона майже 26000 км. Це в 2 рази більше за нашу планету, але її маса в 8 разів важча за Землю. Від планети до материнської зірки лише 2,3 млн км. Це в 64 рази ближче, ніж відстань між Землею та Сонцем. І це по-справжньому пекельні умови. Рік на ній триває лише 18 годин.
Через своє сильне нагрівання Янссен маж своє інфрачервоне випромінювання. Завдяки космічному телескопу Spitzer (Спітцер), астрономи виміряли температуру освітленої півкулі. Виявилося, що вона досягає 2300°C. На нічній стороні трохи «прохолодніше»: її температура становить +1400°C.
Астрономи припускають, що Янссен знаходиться в приливному захопленні і постійно повернена до зірки однією стороною, як Місяць до Землі.
За іншою версією, планета перебуває в орбітальному резонансі на кшталт того, що існує на Меркурії, який за два оберти навколо Сонця робить лише три оберти навколо своєї осі.
В такому випадку, на планеті можуть відбуватися зміни дня і ночі. Вдень материнська зірка буквально плавить поверхню планети, яка лише трохи встигає охолонути вночі. Це, в свою чергу, може привести к природним явищам, як на Землі. Тільки замість дощу, вночі на поверхню можуть випадати гірські породи, що випаровувалися з лави дуже спекотним днем.
Суперземля 55 Рака е прославилася ще одним цікавим ймовірним явищем.
У надрах Янссен міститься безліч вуглеців. А це означає, що в таких температурних умовах і за такого тиску там відбуваються інтенсивні реакції, при яких вуглець перетворюється на алмази.
А це значить, що незважаючи на досить велике залізне ядро планети, близько третини маси планети будуть становити саме вони… алмази. А за такої маси планети виходить, що алмазів там стільки ж, скільки важить наша Земля!
Ви тільки уявіть собі, навіть, поверхня планети може бути покрита графітом і алмазами!
Вчені вважають, що 4,5 мільярда років тому, коли Сонячна система тільки формувалася, в ній була безліч подібних протопланет, які постійно стикалися одна з одною. Деякі самознищуювались, розпадаючись на фрагменти, інші, навпаки, зливались, утворюючи щось більше. Саме з фрагментів протопланет утворилися багаті на вуглець астероїди, які досі обертаються навколо Сонця.
Новий аналіз складу уламків одного з таких астероїдів вказав на те, що він був уламком однієї із втрачених протопланет Сонячної системи.